>Теологія о. Думитру Станілоае. Частина 1. “Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду”

>

Актуальний богословський клуб "Софія" продовжує цикл лекцій — “Сучасна православна теологія”. 5 листопада 2010 року о 18:45 в галереї “Соборна” (вул. Залізничне шосе, 3), що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору м. Києва відбудеться зустріч на тему : Теологія о. Думитру Станілоає. “Богослов’я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду”.
Читати лекції буде Юрій Чорноморець — кандидат філофських наук, православний теолог, знавець святоотцівської патрології, шеф-редактор Богословського порталу http://theology.in.ua/.



О. ДУМИТРУ СТАНІЛОАЄ

Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

В ранній перерід власної творчості Д. Станілоає прийшов через зацікавлення творчістю св. Григорія Палами до вивчення спадщини всіх мислителів грецької патристики. При цьому поступово сформувалася залежність від найбільш видатного метафізика серед грецьких отців – св. Максима Сповідника. Лише взявши теологію св. Максима за взірець для власних філософських та теологічних побудов, Д. Станілоає зміг створити першу повноцінну систему неопатристичної догматики.

Св. Максим для Д. Станілоає є такою ж основою для творчості, як св. Тома для сучасних неотомістів. Д. Станілоає, фактично, стає засновником неомаксиміліанства – і це виявляється єдино можливою формою неопатристичної теології, що відповідала сучасному рівню світової філософської та теологічної думки. Фактично Д. Станілоає здійснює те, що було задумано Г. Флоровським як неопатристичний синтез в частині створення догматичного вчення як фундаменту для всієї теології, для неопатристичного синтезу як цілісної систематичної теології.

Для створення власної версії православної догматичної теології о. Д. Станілоає використовує не лише досягнення св. Максима Сповідника, але і філософію М. Гартмана, чиї теорія пізнання та онтологія найбільш близькі до максимових. Творче використання філософії М. Гартмана дозволяє о. Д. Станілоає поставити власну догматику в контекст дискусій навколо нової онтології, в якій приймали участь філософи М. Гайдеггер, М. Гартман, М. Шелер, теологи К. Раннер, Ю. Мольтман, Г.-У. фон Бальтазар. В праці «Ісус Христос, або відновлення людини» (1943) о. Д. Станілоає робить відповідні посилання на сучасних філософів та теологів, а в більш пізніх працях, написаних за комуністичної влади, уникає по можливості таких прямих посилань. О. Д. Станілоає в усіх своїх працях активно шукає православні відповіді на загальні питання, які постали під час філософських та теологічних дискусій першої половини двадцятого століття. Зазначимо, що філософія і теологія сьогодення живуть в руслі, заданому цими дискусіями. І якщо в католицизмі все більше стає зрозумілою фундаментальне значення синтезу Г.-У. фон Бальтазара для теології сьогодення і майбутнього, то в православній теології аналогічне значення синтезу о. Д. Станілоає лише починає усвідомлюватися.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Пропоную прочитати декілька статей по темі:

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37934/

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37935/

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37939/

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37940/

Попередні виступи:

https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzZDk4N2IzOTAtYjFjNy00N2Q0LWJlOTgtNTI3ZTc3NWUwM2Q1&hl=ru


https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzNjJiNjBmZGYtMmQ1ZS00MTAwLWI0OGItMWY5YjAwZmZlOTk0&hl=ru

https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzNTM4MGUzNzEtMDliZi00NGNlLWEyMWYtNjA1MmIxMTk1ZjU5&hl=ru

https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzZDY1ODk5ODAtN2I5YS00OWNkLThjNDYtY2E1MzU5ODhhYzFl&hl=ru

>Теологія о. Думитру Станілоае. Частина 1

>

Румунський богослов
о. Думитру Станілоає

"Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду"

Актуальний богословський клуб "Софія" продовжує цикл лекцій — “Сучасна православна теологія” - 5 листопада 2010 року о 18:45 в галереї “Соборна” (вул. Залізничне шосе, 3), що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору м. Києва відбудеться. Тема зустрічі : "Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду"
Читати лекції буде Юрій Чорноморець — кандидат філофських наук, православний теолог, знавець святоотцівської патрології, шеф-редактор Богословського порталу http://theology.in.ua/.



Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

В ранній перерід власної творчості Д. Станілоає прийшов через зацікавлення творчістю св. Григорія Палами до вивчення спадщини всіх мислителів грецької патристики. При цьому поступово сформувалася залежність від найбільш видатного метафізика серед грецьких отців – св. Максима Сповідника. Лише взявши теологію св. Максима за взірець для власних філософських та теологічних побудов, Д. Станілоає зміг створити першу повноцінну систему неопатристичної догматики.

Св. Максим для Д. Станілоає є такою ж основою для творчості, як св. Тома для сучасних неотомістів. Д. Станілоає, фактично, стає засновником неомаксиміліанства – і це виявляється єдино можливою формою неопатристичної теології, що відповідала сучасному рівню світової філософської та теологічної думки. Фактично Д. Станілоає здійснює те, що було задумано Г. Флоровським як неопатристичний синтез в частині створення догматичного вчення як фундаменту для всієї теології, для неопатристичного синтезу як цілісної систематичної теології.

Для створення власної версії православної догматичної теології о. Д. Станілоає використовує не лише досягнення св. Максима Сповідника, але і філософію М. Гартмана, чиї теорія пізнання та онтологія найбільш близькі до максимових. Творче використання філософії М. Гартмана дозволяє о. Д. Станілоає поставити власну догматику в контекст дискусій навколо нової онтології, в якій приймали участь філософи М. Гайдеггер, М. Гартман, М. Шелер, теологи К. Раннер, Ю. Мольтман, Г.-У. фон Бальтазар. В праці «Ісус Христос, або відновлення людини» (1943) о. Д. Станілоає робить відповідні посилання на сучасних філософів та теологів, а в більш пізніх працях, написаних за комуністичної влади, уникає по можливості таких прямих посилань. О. Д. Станілоає в усіх своїх працях активно шукає православні відповіді на загальні питання, які постали під час філософських та теологічних дискусій першої половини двадцятого століття. Зазначимо, що філософія і теологія сьогодення живуть в руслі, заданому цими дискусіями. І якщо в католицизмі все більше стає зрозумілою фундаментальне значення синтезу Г.-У. фон Бальтазара для теології сьогодення і майбутнього, то в православній теології аналогічне значення синтезу о. Д. Станілоає лише починає усвідомлюватися.

>Теологія о. Думитру Станілоае. Частина 1

>

Румунський богослов
о. Думитру Станілоає

"Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду"

Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

В ранній перерід власної творчості Д. Станілоає прийшов через зацікавлення творчістю св. Григорія Палами до вивчення спадщини всіх мислителів грецької патристики. При цьому поступово сформувалася залежність від найбільш видатного метафізика серед грецьких отців – св. Максима Сповідника. Лише взявши теологію св. Максима за взірець для власних філософських та теологічних побудов, Д. Станілоає зміг створити першу повноцінну систему неопатристичної догматики.

Св. Максим для Д. Станілоає є такою ж основою для творчості, як св. Тома для сучасних неотомістів. Д. Станілоає, фактично, стає засновником неомаксиміліанства – і це виявляється єдино можливою формою неопатристичної теології, що відповідала сучасному рівню світової філософської та теологічної думки. Фактично Д. Станілоає здійснює те, що було задумано Г. Флоровським як неопатристичний синтез в частині створення догматичного вчення як фундаменту для всієї теології, для неопатристичного синтезу як цілісної систематичної теології.

Для створення власної версії православної догматичної теології о. Д. Станілоає використовує не лише досягнення св. Максима Сповідника, але і філософію М. Гартмана, чиї теорія пізнання та онтологія найбільш близькі до максимових. Творче використання філософії М. Гартмана дозволяє о. Д. Станілоає поставити власну догматику в контекст дискусій навколо нової онтології, в якій приймали участь філософи М. Гайдеггер, М. Гартман, М. Шелер, теологи К. Раннер, Ю. Мольтман, Г.-У. фон Бальтазар. В праці «Ісус Христос, або відновлення людини» (1943) о. Д. Станілоає робить відповідні посилання на сучасних філософів та теологів, а в більш пізніх працях, написаних за комуністичної влади, уникає по можливості таких прямих посилань. О. Д. Станілоає в усіх своїх працях активно шукає православні відповіді на загальні питання, які постали під час філософських та теологічних дискусій першої половини двадцятого століття. Зазначимо, що філософія і теологія сьогодення живуть в руслі, заданому цими дискусіями. І якщо в католицизмі все більше стає зрозумілою фундаментальне значення синтезу Г.-У. фон Бальтазара для теології сьогодення і майбутнього, то в православній теології аналогічне значення синтезу о. Д. Станілоає лише починає усвідомлюватися.

Теологія о. Думитру Станілоае. Частина 1. “Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду”

Актуальний богословський клуб "Софія" продовжує цикл лекцій — “Сучасна православна теологія”. 5 листопада 2010 року о 18:45 в галереї “Соборна” (вул. Залізничне шосе, 3), що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору м. Києва відбудеться зустріч на тему : Теологія о. Думитру Станілоає. “Богослов’я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду”.
Читати лекції буде Юрій Чорноморець — кандидат філофських наук, православний теолог, знавець святоотцівської патрології, шеф-редактор Богословського порталу http://theology.in.ua/.



О. ДУМИТРУ СТАНІЛОАЄ

Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

В ранній перерід власної творчості Д. Станілоає прийшов через зацікавлення творчістю св. Григорія Палами до вивчення спадщини всіх мислителів грецької патристики. При цьому поступово сформувалася залежність від найбільш видатного метафізика серед грецьких отців – св. Максима Сповідника. Лише взявши теологію св. Максима за взірець для власних філософських та теологічних побудов, Д. Станілоає зміг створити першу повноцінну систему неопатристичної догматики.

Св. Максим для Д. Станілоає є такою ж основою для творчості, як св. Тома для сучасних неотомістів. Д. Станілоає, фактично, стає засновником неомаксиміліанства – і це виявляється єдино можливою формою неопатристичної теології, що відповідала сучасному рівню світової філософської та теологічної думки. Фактично Д. Станілоає здійснює те, що було задумано Г. Флоровським як неопатристичний синтез в частині створення догматичного вчення як фундаменту для всієї теології, для неопатристичного синтезу як цілісної систематичної теології.

Для створення власної версії православної догматичної теології о. Д. Станілоає використовує не лише досягнення св. Максима Сповідника, але і філософію М. Гартмана, чиї теорія пізнання та онтологія найбільш близькі до максимових. Творче використання філософії М. Гартмана дозволяє о. Д. Станілоає поставити власну догматику в контекст дискусій навколо нової онтології, в якій приймали участь філософи М. Гайдеггер, М. Гартман, М. Шелер, теологи К. Раннер, Ю. Мольтман, Г.-У. фон Бальтазар. В праці «Ісус Христос, або відновлення людини» (1943) о. Д. Станілоає робить відповідні посилання на сучасних філософів та теологів, а в більш пізніх працях, написаних за комуністичної влади, уникає по можливості таких прямих посилань. О. Д. Станілоає в усіх своїх працях активно шукає православні відповіді на загальні питання, які постали під час філософських та теологічних дискусій першої половини двадцятого століття. Зазначимо, що філософія і теологія сьогодення живуть в руслі, заданому цими дискусіями. І якщо в католицизмі все більше стає зрозумілою фундаментальне значення синтезу Г.-У. фон Бальтазара для теології сьогодення і майбутнього, то в православній теології аналогічне значення синтезу о. Д. Станілоає лише починає усвідомлюватися.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Пропоную прочитати декілька статей по темі:

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37934/

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37935/

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37939/

http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/dogmatic/God/37940/

Попередні виступи:

https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzZDk4N2IzOTAtYjFjNy00N2Q0LWJlOTgtNTI3ZTc3NWUwM2Q1&hl=ru


https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzNjJiNjBmZGYtMmQ1ZS00MTAwLWI0OGItMWY5YjAwZmZlOTk0&hl=ru

https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzNTM4MGUzNzEtMDliZi00NGNlLWEyMWYtNjA1MmIxMTk1ZjU5&hl=ru

https://docs.google.com/leaf?id=0BwyL37Ow-wHzZDY1ODk5ODAtN2I5YS00OWNkLThjNDYtY2E1MzU5ODhhYzFl&hl=ru

Теологія о. Думитру Станілоае. Частина 1

Румунський богослов
о. Думитру Станілоає

"Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду"

Актуальний богословський клуб "Софія" продовжує цикл лекцій — “Сучасна православна теологія” - 5 листопада 2010 року о 18:45 в галереї “Соборна” (вул. Залізничне шосе, 3), що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору м. Києва відбудеться. Тема зустрічі : "Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду"
Читати лекції буде Юрій Чорноморець — кандидат філофських наук, православний теолог, знавець святоотцівської патрології, шеф-редактор Богословського порталу http://theology.in.ua/.



Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

В ранній перерід власної творчості Д. Станілоає прийшов через зацікавлення творчістю св. Григорія Палами до вивчення спадщини всіх мислителів грецької патристики. При цьому поступово сформувалася залежність від найбільш видатного метафізика серед грецьких отців – св. Максима Сповідника. Лише взявши теологію св. Максима за взірець для власних філософських та теологічних побудов, Д. Станілоає зміг створити першу повноцінну систему неопатристичної догматики.

Св. Максим для Д. Станілоає є такою ж основою для творчості, як св. Тома для сучасних неотомістів. Д. Станілоає, фактично, стає засновником неомаксиміліанства – і це виявляється єдино можливою формою неопатристичної теології, що відповідала сучасному рівню світової філософської та теологічної думки. Фактично Д. Станілоає здійснює те, що було задумано Г. Флоровським як неопатристичний синтез в частині створення догматичного вчення як фундаменту для всієї теології, для неопатристичного синтезу як цілісної систематичної теології.

Для створення власної версії православної догматичної теології о. Д. Станілоає використовує не лише досягнення св. Максима Сповідника, але і філософію М. Гартмана, чиї теорія пізнання та онтологія найбільш близькі до максимових. Творче використання філософії М. Гартмана дозволяє о. Д. Станілоає поставити власну догматику в контекст дискусій навколо нової онтології, в якій приймали участь філософи М. Гайдеггер, М. Гартман, М. Шелер, теологи К. Раннер, Ю. Мольтман, Г.-У. фон Бальтазар. В праці «Ісус Христос, або відновлення людини» (1943) о. Д. Станілоає робить відповідні посилання на сучасних філософів та теологів, а в більш пізніх працях, написаних за комуністичної влади, уникає по можливості таких прямих посилань. О. Д. Станілоає в усіх своїх працях активно шукає православні відповіді на загальні питання, які постали під час філософських та теологічних дискусій першої половини двадцятого століття. Зазначимо, що філософія і теологія сьогодення живуть в руслі, заданому цими дискусіями. І якщо в католицизмі все більше стає зрозумілою фундаментальне значення синтезу Г.-У. фон Бальтазара для теології сьогодення і майбутнього, то в православній теології аналогічне значення синтезу о. Д. Станілоає лише починає усвідомлюватися.

Теологія о. Думитру Станілоае. Частина 1

Румунський богослов
о. Думитру Станілоає

"Богослов'я як єдність людського природного знання, Божого надприродного Одкровення та особистого містичного досвіду"

Румунський богослов о. Думитру Станілоає (1903–1993) – єдиний сучасний православний теолог, якому вдалося створити повноцінну догматичну систему, що відповідає нормам прийнятим в сучасному християнському дискурсі щодо теологічних теорій.

В ранній перерід власної творчості Д. Станілоає прийшов через зацікавлення творчістю св. Григорія Палами до вивчення спадщини всіх мислителів грецької патристики. При цьому поступово сформувалася залежність від найбільш видатного метафізика серед грецьких отців – св. Максима Сповідника. Лише взявши теологію св. Максима за взірець для власних філософських та теологічних побудов, Д. Станілоає зміг створити першу повноцінну систему неопатристичної догматики.

Св. Максим для Д. Станілоає є такою ж основою для творчості, як св. Тома для сучасних неотомістів. Д. Станілоає, фактично, стає засновником неомаксиміліанства – і це виявляється єдино можливою формою неопатристичної теології, що відповідала сучасному рівню світової філософської та теологічної думки. Фактично Д. Станілоає здійснює те, що було задумано Г. Флоровським як неопатристичний синтез в частині створення догматичного вчення як фундаменту для всієї теології, для неопатристичного синтезу як цілісної систематичної теології.

Для створення власної версії православної догматичної теології о. Д. Станілоає використовує не лише досягнення св. Максима Сповідника, але і філософію М. Гартмана, чиї теорія пізнання та онтологія найбільш близькі до максимових. Творче використання філософії М. Гартмана дозволяє о. Д. Станілоає поставити власну догматику в контекст дискусій навколо нової онтології, в якій приймали участь філософи М. Гайдеггер, М. Гартман, М. Шелер, теологи К. Раннер, Ю. Мольтман, Г.-У. фон Бальтазар. В праці «Ісус Христос, або відновлення людини» (1943) о. Д. Станілоає робить відповідні посилання на сучасних філософів та теологів, а в більш пізніх працях, написаних за комуністичної влади, уникає по можливості таких прямих посилань. О. Д. Станілоає в усіх своїх працях активно шукає православні відповіді на загальні питання, які постали під час філософських та теологічних дискусій першої половини двадцятого століття. Зазначимо, що філософія і теологія сьогодення живуть в руслі, заданому цими дискусіями. І якщо в католицизмі все більше стає зрозумілою фундаментальне значення синтезу Г.-У. фон Бальтазара для теології сьогодення і майбутнього, то в православній теології аналогічне значення синтезу о. Д. Станілоає лише починає усвідомлюватися.

>Женщина в Церкви.

>

1. Высокий уровень ожиданий и требований в православном обществе к себе и друг другу.

1). Т.к. я работаю как практикующий психотерапевт, то я выбрала те краеугольные вопросы, которые наиболее часто встают в моей работе с людьми и которые, я вижу, есть в обществе. Конечно, это в некотором роде проблемы, вопросы, которые мало освещены из-за своей специфичности.
В православном социуме сложилась такая обстановка, что достаточно трудно прямо и открыто говорить о своих личностных проблемах, непониманиях и недоумениях. Так же о каком-то безсилии. Это сразу приравнивается к маловерию и к каким-то страстям – малодушию и т.д. Этот процесс мы можем назвать – оцениванием. Т.е. общество оценивающее и оценивающее достаточно жестко. Опасно, что это оценивание идет впереди понимания И женщина, который сталкивается с определенными трудностями, остается с ними один на один. Иногда это имеет такой оборот, что женщине трудно становится признаться в проблемах самой себе.
А для того, что бы понять человека, нужно очень много его выслушивать. Ведь вторая проблема – человек часто сам себя не понимает, и мы сами себя не понимаем. Так вот нужно ли однозначно доверять таким оценкам. Тем более, что любая оценка она условна.



В результате неприятия социумом женщина может начать отвергать какие-то части себя самой и это уже невротизация.

Что рождает высокий уровень требований:
1. Стремление соответствовать из-за страха быть отвергнутой.
2. Стремление соответствовать из-за нежелания почувствовать себя униженным. Т.е. некая конкуренция – кто самый православный. Кто больше не смотрит телевизор и т.д. На самом деле это самоутверждение на православном поле и не о каком смирении речи не идет.
3. Эти причины рождают высокие требования к себе, которые человек не может понести. Чувство вины, но не перед Богом, а перед православным социумом. Либо человек себя надламывает.

2) Сексуальность – одна из важнейших человеческих энергий. Если женщина, не верно поняла отношение в христианстве к этой энергии она начинает прерывать с ней контакт как с постыдной и мешающей спасению.
Это рождает невроз.


3. Предназначение – значение – знак. Т.е. это и значимость и индентефикация. Без этого человек не может собой управлять. Мы управляем собой через мышлением, а мышление мыслит знаками, символами, это в первую очередь буквы, слова. Т.е. если я себя никак не назову, я не могу поместить себя в свое мышление. И часто женщина это интерпретирует, как – мне нужна работа – там меня назовут, назначат и там я буду вписана в систему знаков, значений. Т.е. не самостоятельный поиск, а поиск через авторитетное лицо.

4. Современная женщина и «Домострой». Точки соприкосновения и социально-психологические.

Николай Некрасов
Вчерашний день, часу в шестом,
Зашел я на Сенную;
Там били женщину кнутом,
Крестьянку молодую.

Ни звука из ее груди,
Лишь бич свистал, играя...
И Музе я сказал: "Гляди!
Сестра твоя родная!

Представьте, что вы идете по городу и вдруг узнаете, что постановлением правительства, на европейской площади бьют женщину, например, за воровство. Ваша реакция? Не действия, внутренняя реакция. Что вы чувствуете сейчас, когда я об этом говорю. Этого не может быть или что-то еще.

Давайте посмотрим на реакцию Некрасова. Он написал об этом стих. Т.е. это не только не ранило его или смутило, а дало повод к поэтике. Почему, как вы думаете? Что, Некрасов был настолько жестокосердным? Это было частью его культуры. Физические наказания были мерой государственного регулирования, были способом школьного воспитания и воздействия. Если бы вокруг нас это происходило и нам то же от кого-то досталось, что бы мы подумали? А если вокруг меня это считается уголовно наказуемым делом и вдруг меня кто-то бъет, то, что я чувствую? Подумайте над этими вопросами.

Анастасия Бондарук

Женщина в Церкви.

1. Высокий уровень ожиданий и требований в православном обществе к себе и друг другу.

1). Т.к. я работаю как практикующий психотерапевт, то я выбрала те краеугольные вопросы, которые наиболее часто встают в моей работе с людьми и которые, я вижу, есть в обществе. Конечно, это в некотором роде проблемы, вопросы, которые мало освещены из-за своей специфичности.
В православном социуме сложилась такая обстановка, что достаточно трудно прямо и открыто говорить о своих личностных проблемах, непониманиях и недоумениях. Так же о каком-то безсилии. Это сразу приравнивается к маловерию и к каким-то страстям – малодушию и т.д. Этот процесс мы можем назвать – оцениванием. Т.е. общество оценивающее и оценивающее достаточно жестко. Опасно, что это оценивание идет впереди понимания И женщина, который сталкивается с определенными трудностями, остается с ними один на один. Иногда это имеет такой оборот, что женщине трудно становится признаться в проблемах самой себе.
А для того, что бы понять человека, нужно очень много его выслушивать. Ведь вторая проблема – человек часто сам себя не понимает, и мы сами себя не понимаем. Так вот нужно ли однозначно доверять таким оценкам. Тем более, что любая оценка она условна.



В результате неприятия социумом женщина может начать отвергать какие-то части себя самой и это уже невротизация.

Что рождает высокий уровень требований:
1. Стремление соответствовать из-за страха быть отвергнутой.
2. Стремление соответствовать из-за нежелания почувствовать себя униженным. Т.е. некая конкуренция – кто самый православный. Кто больше не смотрит телевизор и т.д. На самом деле это самоутверждение на православном поле и не о каком смирении речи не идет.
3. Эти причины рождают высокие требования к себе, которые человек не может понести. Чувство вины, но не перед Богом, а перед православным социумом. Либо человек себя надламывает.

2) Сексуальность – одна из важнейших человеческих энергий. Если женщина, не верно поняла отношение в христианстве к этой энергии она начинает прерывать с ней контакт как с постыдной и мешающей спасению.
Это рождает невроз.


3. Предназначение – значение – знак. Т.е. это и значимость и индентефикация. Без этого человек не может собой управлять. Мы управляем собой через мышлением, а мышление мыслит знаками, символами, это в первую очередь буквы, слова. Т.е. если я себя никак не назову, я не могу поместить себя в свое мышление. И часто женщина это интерпретирует, как – мне нужна работа – там меня назовут, назначат и там я буду вписана в систему знаков, значений. Т.е. не самостоятельный поиск, а поиск через авторитетное лицо.

4. Современная женщина и «Домострой». Точки соприкосновения и социально-психологические.

Николай Некрасов
Вчерашний день, часу в шестом,
Зашел я на Сенную;
Там били женщину кнутом,
Крестьянку молодую.

Ни звука из ее груди,
Лишь бич свистал, играя...
И Музе я сказал: "Гляди!
Сестра твоя родная!

Представьте, что вы идете по городу и вдруг узнаете, что постановлением правительства, на европейской площади бьют женщину, например, за воровство. Ваша реакция? Не действия, внутренняя реакция. Что вы чувствуете сейчас, когда я об этом говорю. Этого не может быть или что-то еще.

Давайте посмотрим на реакцию Некрасова. Он написал об этом стих. Т.е. это не только не ранило его или смутило, а дало повод к поэтике. Почему, как вы думаете? Что, Некрасов был настолько жестокосердным? Это было частью его культуры. Физические наказания были мерой государственного регулирования, были способом школьного воспитания и воздействия. Если бы вокруг нас это происходило и нам то же от кого-то досталось, что бы мы подумали? А если вокруг меня это считается уголовно наказуемым делом и вдруг меня кто-то бъет, то, что я чувствую? Подумайте над этими вопросами.

Анастасия Бондарук

>Счастье – это когда тебя понимают: богословский клуб «София» в Галерее «Соборной» пытался прояснить «женскую» проблему в Церкви

>

Как часто человек слышит дома, на учебе и на работе: ты – плохой, никчемный, слабый, бесхарактерный, несостоятельный, противный, безвольный… Нет, чтобы похвалить за что-то хорошее и получить во стократ больше — нам обязательно надо друг друга унизить, обидеть, показать свое превосходство, а потом удивляться недоуменно — почему со мной не хотят поговорить «по душам»? Как научиться выстраивать взаимоотношения в семье и в обществе гармонично, чтобы и на работу бежалось с радостью, и домой спешилось без уныния и печали?

Видно, ответы на эти вопросы ищут для себя во многих семьях, потому что желающих послушать мудрые слова специалиста в этой области пришли послушать в галерею «Соборную» оказалось предостаточно. Тем более, 22 октября в гостях у богословского клуба «София» (модератор клуба – Виталий Сидоркин) в этот раз оказалась известная в нашей Церкви и за ее пределами матушка Анастасия Бондарук – православный психолог, чьи статьи на данную тематику всегда вызывают живой отклик у молодежи и «пациентов» постарше. Да и тема занятий не оставляет равнодушным: православная женщина — в Церкви. Какой она должна быть, чтобы угодить Богу, детям, и, конечно, любимому и дорогому мужу? Как найти золотую середину в любви — между терпением, смирением и опасностью перестать быть для супруга интересной? Может ли женщина быть счастливой и, если да, то как этого состояния достичь, чтобы ее «не ломали через колено»?

http://sobor.in.ua/node/1014
Далее читайте, пожалуйста, в разделе Статті на
Sobor.in.ua

Счастье – это когда тебя понимают: богословский клуб «София» в Галерее «Соборной» пытался прояснить «женскую» проблему в Церкви

Как часто человек слышит дома, на учебе и на работе: ты – плохой, никчемный, слабый, бесхарактерный, несостоятельный, противный, безвольный… Нет, чтобы похвалить за что-то хорошее и получить во стократ больше — нам обязательно надо друг друга унизить, обидеть, показать свое превосходство, а потом удивляться недоуменно — почему со мной не хотят поговорить «по душам»? Как научиться выстраивать взаимоотношения в семье и в обществе гармонично, чтобы и на работу бежалось с радостью, и домой спешилось без уныния и печали?

Видно, ответы на эти вопросы ищут для себя во многих семьях, потому что желающих послушать мудрые слова специалиста в этой области пришли послушать в галерею «Соборную» оказалось предостаточно. Тем более, 22 октября в гостях у богословского клуба «София» (модератор клуба – Виталий Сидоркин) в этот раз оказалась известная в нашей Церкви и за ее пределами матушка Анастасия Бондарук – православный психолог, чьи статьи на данную тематику всегда вызывают живой отклик у молодежи и «пациентов» постарше. Да и тема занятий не оставляет равнодушным: православная женщина — в Церкви. Какой она должна быть, чтобы угодить Богу, детям, и, конечно, любимому и дорогому мужу? Как найти золотую середину в любви — между терпением, смирением и опасностью перестать быть для супруга интересной? Может ли женщина быть счастливой и, если да, то как этого состояния достичь, чтобы ее «не ломали через колено»?

http://sobor.in.ua/node/1014
Далее читайте, пожалуйста, в разделе Статті на
Sobor.in.ua

>22 октября — Женщина в Церкви

>

Жены-мироносицы у Гроба Господня
(вологодская икона, к. XV века)

Женщина в Церкви.
1. Современная женщина и «Домострой». Точки соприкосновения и социально-психологические различия.
2. Высокий уровень ожиданий и требований в православном обществе к себе и друг другу.
3. Психологические особенности вхождения в православную традицию современной женщины или «Почему я перестала улыбаться?»
4. Женщина в поисках своего предназначения.

Специальный гость клуба православный психолог Анастасия Бондарук


— психотерапевт психодинамического направления.
Помимо основного образования по специальности "Практикующий психолог", закончила учебные программы «Символдрамма» при Международном обществе КПО, «Работа с детьми-подростками и их родителями», «Семейная психотерапия», с элементами символдраммы, гештальт-терапии, телесно-ориентированной терапии, позитивной терапии, «Структурный лингвистический анализ».

Адрес: Зализничное шоссе, 3
Станция метро: Лыбедская
Начало: 22 окт 2010 в 18:45
Окончание: 22 окт 2010 в 21:30
Контактная информация Телефон: 093-595-12-75 Виталик

22 октября — Женщина в Церкви

Жены-мироносицы у Гроба Господня
(вологодская икона, к. XV века)

Женщина в Церкви.
1. Современная женщина и «Домострой». Точки соприкосновения и социально-психологические различия.
2. Высокий уровень ожиданий и требований в православном обществе к себе и друг другу.
3. Психологические особенности вхождения в православную традицию современной женщины или «Почему я перестала улыбаться?»
4. Женщина в поисках своего предназначения.

Специальный гость клуба православный психолог Анастасия Бондарук


— психотерапевт психодинамического направления.
Помимо основного образования по специальности "Практикующий психолог", закончила учебные программы «Символдрамма» при Международном обществе КПО, «Работа с детьми-подростками и их родителями», «Семейная психотерапия», с элементами символдраммы, гештальт-терапии, телесно-ориентированной терапии, позитивной терапии, «Структурный лингвистический анализ».

Адрес: Зализничное шоссе, 3
Станция метро: Лыбедская
Начало: 22 окт 2010 в 18:45
Окончание: 22 окт 2010 в 21:30
Контактная информация Телефон: 093-595-12-75 Виталик

>8 жовнтня відбудеться лекція «Теологія о. Георгія Флоровського»

>

В пятницю 8 жовтня об 18.45 відбудеться лекція Юрія Чорноморця на тему «Теологія о. Георгія Флоровського», яка буде другою в великому циклі лекцій «Сучасна православна теологія». Лекція відбудеться в галереї “Соборна” (вул. Залізничне шосе, 3), що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору м. Києва.

Перша лекція курсу «Загальна характеристика сучасної православної теології» викликала значне зацікавлення у слухачів, так само як і відповіді на питання, що прозвучали після лекції. Найближчим часом Богословський Портал опублікує відредагований письмовий варіант першої лекції.

До другої лекції корисним для случів може бути ознайомлення із минулорічною статтею Юрія Чорноморця, опбліованою в соавторстві із Геннадієм Христокіним по сайті «Рілігія в Україні» (в двох частинах).
Чорноморець Ю., Христокін Г. Особистість і теологія отця Георгія Флоровського. Ч. І. 0,5 д.а. // Релігія в Україні. 16.09.2009. http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/1813-osobistist-i-teologiya-otcya-georgiya-florovskogo.html. Чорноморець Ю., Христокін Г. Особистість і теологія отця Георгія Флоровського. Ч. ІI. 0,5 д.а. // Релігія в Україні. 16.12.2009. http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/2847-osobistist-i-teologiya-otcya-georgiya-florovskogo.html
Корисними можуть бути також думки о. Павла Гаврилюка http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/1586-vidkrita-lekciya-prof-diyakona-pavla-gavrilyuka.html

8 жовнтня відбудеться лекція «Теологія о. Георгія Флоровського»

В пятницю 8 жовтня об 18.45 відбудеться лекція Юрія Чорноморця на тему «Теологія о. Георгія Флоровського», яка буде другою в великому циклі лекцій «Сучасна православна теологія». Лекція відбудеться в галереї “Соборна” (вул. Залізничне шосе, 3), що при храмі Всіх Святих, на території майбутнього кафедрального собору м. Києва.

Перша лекція курсу «Загальна характеристика сучасної православної теології» викликала значне зацікавлення у слухачів, так само як і відповіді на питання, що прозвучали після лекції. Найближчим часом Богословський Портал опублікує відредагований письмовий варіант першої лекції.

До другої лекції корисним для случів може бути ознайомлення із минулорічною статтею Юрія Чорноморця, опбліованою в соавторстві із Геннадієм Христокіним по сайті «Рілігія в Україні» (в двох частинах).
Чорноморець Ю., Христокін Г. Особистість і теологія отця Георгія Флоровського. Ч. І. 0,5 д.а. // Релігія в Україні. 16.09.2009. http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/1813-osobistist-i-teologiya-otcya-georgiya-florovskogo.html. Чорноморець Ю., Христокін Г. Особистість і теологія отця Георгія Флоровського. Ч. ІI. 0,5 д.а. // Релігія в Україні. 16.12.2009. http://www.religion.in.ua/main/bogoslovya/2847-osobistist-i-teologiya-otcya-georgiya-florovskogo.html
Корисними можуть бути також думки о. Павла Гаврилюка http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/1586-vidkrita-lekciya-prof-diyakona-pavla-gavrilyuka.html

>Общая характеристика современной православной теологии

>

• Юрий Павлович Черноморец

Стартовал проект «Тренды теологии» в Актуальном богословском клубе «София» (abk-sofia.blogspot.com) в галерее «Соборная», на месте строительства кафедрального собора.

«Общая характеристика современной православной теологии» - так называлась первая лекция из цикла «Современное православное богословие», которая состоялась 1 октября 2010 г. Лектор Юрий Черноморец - предложил свое решение системного подхода к современному православному богословию.


Вопросом, открывшим лекцию, было определение начала современного православного богословия. Юрий Павлович обозначил его временем переезда русской иммиграции из Праги в Париж. Соответственно, первым мыслителем эпохи неопатристики был назван отец Георгий Флоровский. За ним следовал Владимир Лосский, который, в отличие от Флоровского, приверженца святоотеческой терминологии, настаивал на использовании современной философской терминологии.

• Актуальный богословский клуб «София»

Далее неопатристику сменяет евангельско-евхаристическая теология. Наиболее яркими представителями этого направления считают митрополита Антония Сурожского и протопресвитера Александра Шмемана. Суть этого направления заключается в возврате не просто к Отцам, а непосредственно к Евангелию и Евхаристии. В этом направлении нет необходимости строить сложные метафизические концепции. Имеет значение живая встреча со Христом на Литургии и через слова Священного Писания.
Так же был затронут вопрос о личном опыте. Лектор сослался на слова Митрополита Владимира (Сабодана), сказанные им на “Успенских чтениях”, и провел четкую границу между личным опытом и реальной встречи с Богом. Личный опыт субъективен и может иметь разные интерпретации, так как это опыт только одного человека, когда как встреча с Иисусом Христом принадлежит единолично Богу.
Из аудитории прозвучал интересный вопрос, касающийся развития католического богословия. «Примерно такие же тенденции просматриваются и на Западе. Это неотомизм и та же евангельская теология» — ответил Черноморец.

Виталий Сидоркин

Для справки:
Юрий Черноморец - кандидат философских наук, православный теолог, знаток святоотеческой патрологии, шеф-редактор Богословского портала theology.in.ua.

Видео и аудио записи лекции “Общая характеристика современной православной теологии” можно посмотреть ниже


Аудио:

Общая характеристика современной православной теологии



Ответы. Общая характеристика современной православной теологии




Видео: Общая характеристика современной православной теологии

Видео: вопрос-ответ — Общая характеристика современной православной теологии

Общая характеристика современной православной теологии

• Юрий Павлович Черноморец

Стартовал проект «Тренды теологии» в Актуальном богословском клубе «София» (abk-sofia.blogspot.com) в галерее «Соборная», на месте строительства кафедрального собора.

«Общая характеристика современной православной теологии» - так называлась первая лекция из цикла «Современное православное богословие», которая состоялась 1 октября 2010 г. Лектор Юрий Черноморец - предложил свое решение системного подхода к современному православному богословию.


Вопросом, открывшим лекцию, было определение начала современного православного богословия. Юрий Павлович обозначил его временем переезда русской иммиграции из Праги в Париж. Соответственно, первым мыслителем эпохи неопатристики был назван отец Георгий Флоровский. За ним следовал Владимир Лосский, который, в отличие от Флоровского, приверженца святоотеческой терминологии, настаивал на использовании современной философской терминологии.

• Актуальный богословский клуб «София»

Далее неопатристику сменяет евангельско-евхаристическая теология. Наиболее яркими представителями этого направления считают митрополита Антония Сурожского и протопресвитера Александра Шмемана. Суть этого направления заключается в возврате не просто к Отцам, а непосредственно к Евангелию и Евхаристии. В этом направлении нет необходимости строить сложные метафизические концепции. Имеет значение живая встреча со Христом на Литургии и через слова Священного Писания.
Так же был затронут вопрос о личном опыте. Лектор сослался на слова Митрополита Владимира (Сабодана), сказанные им на “Успенских чтениях”, и провел четкую границу между личным опытом и реальной встречи с Богом. Личный опыт субъективен и может иметь разные интерпретации, так как это опыт только одного человека, когда как встреча с Иисусом Христом принадлежит единолично Богу.
Из аудитории прозвучал интересный вопрос, касающийся развития католического богословия. «Примерно такие же тенденции просматриваются и на Западе. Это неотомизм и та же евангельская теология» — ответил Черноморец.

Виталий Сидоркин

Для справки:
Юрий Черноморец - кандидат философских наук, православный теолог, знаток святоотеческой патрологии, шеф-редактор Богословского портала theology.in.ua.

Видео и аудио записи лекции “Общая характеристика современной православной теологии” можно посмотреть ниже


Аудио:

Общая характеристика современной православной теологии



Ответы. Общая характеристика современной православной теологии




Видео: Общая характеристика современной православной теологии

Видео: вопрос-ответ — Общая характеристика современной православной теологии